Правозахисники «Транспаренсі Інтернешнл» провели розслідування, в результаті якого дійшли висновку, що поступове зняття санкцій з родичів та представників оточення Віктора Януковича і Миколи Азарова, дозволяє їм продавати свою власність, куплену на доходи від корупційної діяльності. Тобто, фактично міжнародні заходи по боротьбі з корупцією щодо наших колишніх чиновників, не працюють.
Така ситуація склалася тому, що після «Майдану-2», як і після «Майдану-1», вся ця посткомуністична елітна матриця залишилася незмінною, як залишається незмінною ще з радянських часів. Це і пояснює цю ситуацію з активами сім’ї Януковича – усе це відбувається в межах однієї й тієї ж команди влади, частина якої позиціонує себе як демократи, інша була проросійською, а третя займає ще якусь позицію. За 25 років Незалежності в країні нічого не змінилося ані в судовій, ані в прокурорській, ані в міліцейській системах. Поліція у нас лише формальна – це та ж сама міліція, яка була раніше. Судова система залишилася старою – всі судді лишилися старими, вони судять уже на користь інших, але судять так, як «треба». Тобто, в країні не відбувається справжніх реформ, є лише їх імітація у вигляді колосального підвищення комунальних платежів до такої відмітки, що скоро вся країна вже не зможе їх оплачувати.
Всі ці фактори разом призвели до появи негласних домовленостей між представниками сучасної влади і режиму Януковича, аби вони, м’яко кажучи, змогли «відповзти». Згадайте, коли свого часу прийшов Ющенко, ніхто з команди Кучми не був покараний – були лише імітаційні дії. Кожна нова команда, кожен новий президент, який прийшов до влади, завжди прощає всіх, хто був при владі раніше. Чимало претензій можна висунути і Леоніду Кучмі, оскільки те, що відбулося у 1994 році – це фактично антиконституційний переворот, спецоперація по введенню України в русло Росії. Тому всі ці еліти, які крутяться на політичному полі, живуть у Конча-Заспі і в палацах, навряд чи можуть притягати до відповідальності своїх «попередників», адже вони усі працюють в одній команді. Можливо це звучить гостро, але це правда, оскільки без кардинальних змін самих еліт Системи і матриці, Україні нічого не світить. Це вже починають розуміти на Заході - там навчилися висувати жорсткі вимоги перед тим, як давати нашій владі якісь нові преференції. Хтось із західних партнерів нещодавно заявив, що аби подолати корупцію в українських правоохоронних органах та силових структурах, в кожному з них слід посадити не менше, ніж по 100 чиновників. Це занадто радикальна міра, але вона вкрай необхідна, адже кругова порука правоохоронних органів, які по суті є «олігархоохоронними», не принесуть в Україну жодних змін.
У знятті санкцій з Януковича та його «сім’ї» винні як Україна, так і ті країни Заходу, в яких зберігаються ці корупційні кошти. З часів ранньої «Перебудови» радянські, а потім російські та українські еліти, почали активно розбудовувати контакти із зарубіжними партнерами – людьми, налаштованими виключно на фінансову вигоду. За пострадянські роки Росія створила широку агентуру чиновників за кордоном, яким за один раз виплачувала кошти в таких розмірах, які вони могли заробити хіба що за все життя. Ефект цієї сітки помітний і серед деяких західних журналістів, які раніше тримали «планку» професійності, а зараз вона дещо знизилася. Тому дивуватись немає чому, бо коли відбуваються якісь підкупи і гроші, будь-які рішення приймаються негласно і на користь того, кому це все вигідно.
Сьогодні в країнах Заходу дедалі частіше ставлять питання про те, аби покінчити з такими підкупами своїх чиновників та політиків – приклад Герхарда Шредера в цьому аспекті є дуже показовим. І такий приклад зараз починає проявлятися в багатьох аспектах – в політиці, економіці, фінансах, оскільки Росія, як і СРСР, дуже грамотно вміє підкупляти людей та знаходити до них «ключик». Це ще один фактор з яким слід боротися і жорстко припиняти.
В цілому, не виключено, що скасування санкцій проти сім’ї Януковича та мляві реформи Києва можуть призвести до повернення «попередників» в Україну, принаймі Росія ставить перед собою таку мету і наполегливо над нею працює. ЛНР та ДНР можуть об’єднатися в одну державу під керівництвом альтернативного уряду «дєдушки» Азарова і «президента» Януковича. Це може статися після того, як вибори на непідконтрольних Україні територіях будуть повністю зірвані, а це реально, оскільки провести їх там абсолютно неможливо. Не виключено, що Путін свідомо так сильно зараз тисне Захід для того, аби загнати ситуацію в кут неприйнятного рішення. Він свого часу мешкав на території Німецької Демократичної Республіки (НДР) і знає, що можна зробити з окупованими територіями – як поділити країну навпіл і виставити «Берлінську стіну». Офіційно він відмахується від такої ідеї, але буде робити все для того, аби на території Донбасу з’явився відповідник «НДР» у вигляді ЛДНР, куди цілком реально можуть переїхати Янукович разом з урядом Азарова. І тоді вони скажуть: «Дивіться, ось це демократична частина України, а там - «хунта». Це один з тих варіантів, який може бути реалізований в результаті нинішніх довгих перемовин. Путіну потрібна і вигідна ситуація, за якої, з одного боку, все буде заморожене, а з іншого – він в будь-який момент зможе розморозити її і в присутності Януковича й Азарова ввести свої війська та підтримати квазідержавну одиницю у вигляді аналога НДР на Донбасі.