Україні час визначити формат відносин з кримськими татарами
18.05.2016 13:45

Україні час визначити формат відносин з кримськими татарами

Сьогодні, 18 травня, річниця депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова. 72 роки тому радянська влада депортувала кримських татар з Криму в Узбекистан, Казахстан і Таджикистан за нібито підтримку нацистської Німеччини. Трагічним виглядає то факт, що сьогодні татари змушені згадувати жертв депортації в умовах повторної окупації Криму з боку Російської Федерації.

Фактично сьогодні порятунок кримськотатарського народу перебуває в руках світової спільноти та Києва. З одного боку, йдеться про Українську державу як офіційний суб'єкт міжнародних відносин, і український народ, як ширшу категорію і ширший інструмент впливу на ситуацію. Як український народ, ми повинні висловити та відчути солідарність з кримськотатарським народом, оскільки нас багато що поєднує як в історичних реаліях, так і в нинішній ситуації. Кримськотатарський народ виявився таким самим заручником імперської агресії сучасної Росії, як і український народ, і в цьому ми повинні підтримувати одне одного, робити це на всіх рівнях. На культурному рівні ми це побачили, а на всіх інших – на інтелектуальному, на офіційному – все це попереду.

Не менш важливим є питання стратегії і тактики Української держави. Сьогодні є кілька зрозумілих кроків, реалістичність та доречність кожного з яких слід оцінити. Насправді стратегія взаємодії України з кримськотатарським народом не така однозначна і зрозуміла, як може здатися на перший погляд. Наприклад, деякі депутати Верховної Ради заявляють про те, що в Криму, після відновлення суверенітету України над його територією, слід ліквідувати будь-які ознаки автономії. Однак в той же час, ми чуємо від представників кримськотатарського народу та Меджлісу фактичну вимогу надати Криму статус національно-територіальної автономії кримських татар. Тобто, перед Україною ці питання є дуже серйозними, так само, як і по Донбасу, але не менш кардинально вони стоять і стосовно Криму, статусу кримських татар в Криму, в Україні і т.д. Питання Криму і татар є менш гострим, ніж ситуація з Донбасом, актуалізована Мінськими домовленостями і переговорами, але вона не менш важлива і потребує визначеності. Українська держава повинна визначитись зі своїми стосунками з кримськими татарами, зі взаємними зобов'язаннями, і будувати спільну стратегію відновлення українського суверенітету на території Кримського півострову вже з урахуванням цієї визначеності.

Світова спільнота може багато зробити сьогодні для припинення репресій проти кримських татар. На сьогоднішній день основний інструмент тиску на РФ – це надання максимального розголосу будь-яких актів дискримінації, насильства й терору щодо корінного населення Криму окупаційною владою. Це включення відповідних вимог і заяв в офіційні документи міжнародних організацій, Європейського Союзу. Це постановка питання про відповідних репресованих у всіх переговорних форматах, в тому числі і українсько-російських. Тут інструментарій зрозумілий, він використовується у багатьох схожих ситуаціях світовою спільнотою.

Що стосується варіантів деокупації Кримського півострова, то це питання складніше, і воно є похідним від загальної логіки позиціонування Росії у сучасному світі. Якщо буде досягнута така міра тиску на РФ, яка змусить її повернутися до статусу-кво, тобто відмовитися від своїх завоювань у Криму, тоді це питання постане в практичній площині. До того моменту вся тактика і стратегія світової спільноти передбачає посилення чи збереження такого тиску на російську владу, який би не дозволив їй почуватися комфортно і безкарно вчиняти подібні акти агресії.