свідомий: - Володимире Олександровичу, чим ви пояснюєте те, що в Україні відсутня єдність у таборі так званих націонал-демократів? Маємо кілька десятків національно-свідомих партій, але жодна них не здатна навіть 3-процентний бар’єр подолати самотужки. В чому тут причина, як ви гадаєте?
В. Яворівський: - Україна не відрізняється від світових тенденцій. Демократичний рух завжди організаційно набагато слабший, ніж тоталітарні політичні політичні структури. Але в тому його ідеологічна сила. Недаремно ж є крилата фраза, що демократи об’єднуються за годину до розстрілу. Богу дякувати, українські демократи об’єдналися за 4 місяці до виборів. Так що все буде добре.
Марися: - Володимире Олександровичу, а яка роль відводиться вам у передвиборчій кампанії ЮВТ? На політтехнолога ви нібито не схожі. на олігарха також...
В. Яворівський: - Я не збираюся, тому що я вже працюю. Я приїхав до вас, а також до інших ЗМІ на два дні «із поля», як я називаю. За мною закріплено два виборчих округи у Кіровоградській області. Один так званий 100-й, знаменитий на всю Україну стріляниною і шаленим опором кримінальної влади у самому Кіровограді. На цьому окрузі я о четвертій годині дня уже в день виборів розпилював болгаркою сейф, де були заховані бюлетені і ключі від якого забрав із собою голова комісії і сховався. Я особисто вибрав цей округ, тому що весь криміналітет, який був відігнаний від влади, сьогодні знову повернувся до неї.Другий виборчий округ - це Світловодський, де я двічі обирався депутатом. Тут буде легше. Така буде моя роль на виборах. А також зможу виїхати в кілька областей для виступів.
Іван: - Який улюблений політичний анекдот у голови спілки письменників?
В. Яворівський: - У Львові відкрили російське посольство. Іде росіянин по Львову, зустрічає галичанина, і запитує його: товарищ, скажи как мне лучше попасть в русское посольство в городе Львове? Галичанин постояв, подумав, почухав потилицю і відповів: пане, як на мене, найліпше попасти в російське посольство у місті Львові... З вогнемета пане...
Сомневающийся: - Здравствуйте! Кого из олигархов мы увидим в списке БЮТ на этот раз?
В. Яворівський: - Що стосується олігархів, то нових імен не буде зовсім. Навпаки, не буде Хмельницького.
Велесов: - Владимир Александрович, вопрос вам одновременно и политический, и правовой, и философский:
Известно, что Вы против того, чтобы родной язык граждан Украины, среди которых много коренных жителей, был государственным. Почему же Вы отказываете людям в праве в своей родной державе иметь родной язык государственным? По каким мотивам? Почему мы в родной собственной стране понижены в правах - лишенные языкового права - а Вы этим не возмущаетесь, а напротив одобряете? Как Вы правильно догадались, я говорю о русском языке. Моем родном языке, родном языке отца и деда, прадеда и прапрадеда - потомков слобожанских казаков. Буду рад услышать Ваш ответ!В. Яворівський: - Я готовий вести з Вами і правову, і філософську дискусію лише в тому випадку, коли Ви мені наведете кілька фактів приниження російської мови в Україні. Прошу конкретні факти: де російська мова в Україні є упослідженою.
Дмитрий Г. (Киев): - Ваш коллега по фракции Дмитрий Выдрин утверждал, что в блоке не приветствуется критика лидера - Юлии Владимировны. Хотелось бы услышать от вас, Владимир Александрович, так ли это на самом деле?
В. Яворівський: - Ні, це не так. Я щойно прийшов із засідання, яке відбувалося в БЮТ, і мав дуже гостру дискусію з Юлією Тимошенко з приводу деяких передвиборчих технологій. Майже посварився з нею. Але переконав її у своїй правоті. Звичайно, Юлія Тимошенко яскрава постать, рішуче обстоює свою позицію, але якщо їй протиставити залізні аргументи, вона здається. Наскільки я знаю, Видрін жодного разу не вступав із нею в дискусію на засіданнях фракції.
Елена: - Владимир Александрович! Почему БЮТ, «Наша Украина», Луценко, Костенко, «Пора» опять идут на выборы порознь? Мы ведь уже проходили это в 2006 году и получили Януковича-премьера. Неужели вас жизнь ничему не учит? Заранее спасибо за ответ.
В. Яворівський: - Мені здається, що цього разу життя таки навчило. Вже сьогодні підписани угоди до- і післявиборні з «Нашою Україною», яка має нового прагматичного лідера, замість Романа Безсмертного - Кириленко. Ми прорахували, що один «казан» дає менший результат, аніж два чи й три потоки. Суть у блискавичному об’єднанні після виборів. До того ж, задумайтсь над тим, чому так швидко розпадаються мегаблоки, і згадайте приклад Кінаха. Ми все продумали, і вірю, що все буде добре.Микола: - Володимире Олександровичу, а яким буде ваше місце в списку БЮТ на перевиборах 30 вересня?
В. Яворівський: - Воно вже фактично є, хоч можуть бути ще й зміни. Я його називаю «очко» - 21-й номер. Попереду мене, може, менш впізнавані особистості, але всі вони з Юлією Тимошенко з 1-го дня заснування партії. Тож все справедливо.
saww: - Когда наконец будет Галичанская республика? Пора бы уже аднака... пора..
В. Яворівський: - Я рекомендую автору цього питання поїхати в Галичину і створювати автономну галицьку республіку. Я хочу подивитися, яким він звідти повернеться.
Илья: - Уважаемый Владимир Александрович, скажите, пожалуйста, будут ли когда-нибудь вопросы культуры одними из первых у наших политиков? Будет ли когда-нибудь государство поддерживать музыкантов, художников? Что по этому поводу думаете Вы, а также что по этому поводу думает БЮТ? Спасибо!
В. Яворівський: - Все це буде, пане Ілля, тоді, коли українська влада буде культурною. Коли не буде видатної поетеси на ім’я Анна Ахметова, відомого українського культурного діяча Мудака-Артемовського, коли не буде просто безграмотних людей на верхніх щаблях влади. Ви вірите, що Азаров може опікуватися українською культурою?У нас був єдиний прихильний до мистецтва уряд - Юлії Тимошенко. Та ще уряд Віктора Ющенко, де гуманітарну сферу очолював не українофоб Табачник, а академік Жулинський і письменник Микола Томенко... Я думаю, що в нас це буде найближчим часом.
Андрій: - Добрий день, Володимире. У мене до Вас є одне питання: в тому, що вибори відбудуться, напевне сумнівів вже майже немає, але одна проблемка - як БЮТ буде перешкоджати фальсифікації, давайте не будемо будувати ілюзії, що партія регіонів буде чесно себе вести. Я мешкаю в Кривому Розі і в 2004 та й в 2006 р.(хоча і в меншій мірі) надивився, як вони чесно проводять вибори. А люди все бачать, але бояться що небудь сказать, бо втратять роботу, тому що половина всіх підприємств міста належать Ахметову. Дякую.
В. Яворівський: - Я солідарний з вами. Ні про які стерильно чесні вибори у вересні мова не йде. Всякі запевнення - це від лукавого. Однак наше завдання - звести фальсифікації до мінімума. І ми над цим зараз працюємо, готуємо професійних спостерігачів та членів комісій. По-друге, ми маємо вже непереляканий народ. Дрібні фальсифікатори знають, що вони в першу чергу можуть сісти за грати. Ми готуємо тотальний контроль і віддамо йому всі сили.
Максим: - Коли вже нарешті мине доба, за визначенням Василя Стуса, «бездарних яворівських»? Ряд видань вас звинувачував у тому, що ви співпрацювали з КГБ, чи подавали ви на них до суду і чи виграли справу?
В. Яворівський: - Вдячний за питання. Воно для мене дуже легке. У 1991 році компартійна газетка, яку редагував Адам Мартинюк, надрукувала фальшивку, що нібито Дмитро Павличко, Іван Драч і Володимир Яворівський писали звернення до голови КДБ Андропова з вимогою «заклеймить позором» відомих національних діячів. Адам не подумав про те, що в 1971 році Павличко вже був класиком, Драч - видатним поетом, а Яворівський «ходив під стіл». Через те мне навіть ніхто б не взяв у цю компанію.Я обурився таким політичним хамством і передав справу до суду. Було тривале розслідування і експертизи, і цей документ було визнано фальшивкою. Рішення суду є в мене на руках, якби знав про таке питання, взяв би його з собою. Я виграв велику сумму грошей, яку переказав на сиротинців. Оце й уся історія моїх «зв"язків» з КДБ. Так що заспокойтеся і не ятріть собі душу біографією Володимира Яворівського.
Щодо фрагменту із листа Василя Стуса, де він критикує Павличка, Драча, Дрозда і Яворівського із-за грат, відповідаю: Василь Стус був у в’язниці і мав моральне право говорити про тих, хто був на волі, все, що вважав необхідним. Я не маю на нього жодної образи. Моїм опонентам дуже часто бракує матеріалу проти мене, через те й друкують кілька епізодів. Я збайдужів до цього.
Владилен: - Г-н поэт, скажите, пожалуйста, когда вы были искренни: украинским советским поэтом-интернационалистом или сейчас - националистом? И вообще, относите ли вы себя к украинской элите? Очень сомневаюсь. Демагогия и популизм - вот ваш конёк. Спасибо.
В. Яворівський: - Шановний дописувачу, я хотів би, щоб ви назвали хоч один написаний мною в житті вірш. Я прозаїк. Написав десяток романів, кілька десятків повістей, книжки оповідань, публіцистики. Так що хоч зазирніть до моєї творчості, а потім ставте ваші бездарні питання. Наступного разу виберіть щось із моєї творчості і зацитуйте на підтвердження ваших звинувачень.
Я був українським патріотом завжди. Тільки в часи комуністичної цензури це вважалося кримінальним злочином, а сьогодні це просто позиція. Бувайте здорові, читайте Яворівського!
Цікавий: - Чи писали ви щось позитивне про Леніна, про Компартію?
В. Яворівський: - Про Леніна хай Бог боронить! А Компартію змушений був згадувати у молодості, коли працював у партійній газеті. Не вважаю це злочином.Касьян: - Есть ли у вас друзья, приятели среди политиков? Особенно интересно - с кем из противоположного лагеря поддерживаете отношения?
В. Яворівський: - Я людина по натурі неконфліктна. Через те маю багато людей, з якими спілкуюся, жартую, іноді п’ю чарку серед «регіоналів» та соціалістів. З комуністами боюсь, можуть чогось підсипати. Але що стосується принципів, принципів фундаментальних, там ми розходимось. Переконаний, що це є дуже нормально.
Павло: - Як ви вважаєте, чи добре для Спілки письменників України, що її очолює політик? Який саме зиск з цбого для Української літератури?
В. Яворівський: - Це питання до 1 900 українських письменників, а не до мене. Опріч великих клопотів на посаді голови я нічого не маю. Мене не обрано першим письменником України, а головою, який має допомогти хоч трішки полегшити життя сьогоднішнім українським письменникам. Зі статусом народного депутата це зробити трішки легше. Півроку тому відбувся з’їзд і мене вдруге, фактично одноголосно, обрано головою. Так що я і не випрягався з цьго ярма.
Петр: - 1. Г-Н Яворивский, Ваша задача сделать из Украины американскую подстилку, типа Польши?2. Вы что серьезно полагаете, что Вам удастся навязать всей Украине всяких Бандер и Петлюр, как национальных героев Украины?
В. Яворівський: - Скажу Вам відверто, пане Петро, я заздрю, що поляки вже в Євросоюзі, що в них середня зарплата півтори тисячі доларів, мінімальна пенсія – п’ятсот доларів. Україна на такі суми навіть в гривнях не тягне. Польща - цивілізована демократична країна, яка веде самостійну політику, не звертаючи уваги на Росію чи Америку. Не розумію, про яку підстилку ви ведете мову.
Але навіть якщо йти за Вашої хибною логікою, то ми 350 років були підстилкою Росії, і жодного дня - Америки, а варто було б спробувати. Але це гіркий жарт.
