15 травня в редакції інтернет-видання Новости Украины – From-UA був народний депутат від ВО «Свобода» Ігор Мірошниченко. Від розповів, кому вигідно зірвати президентські вибори в Україні і чи відбудуться вони взагалі, коли Крим повернеться до України та чи поступилася «Свобода» своїм ідеалам.
Тарас: - Що відбувається на сході України? Ваш варіант.
Ігор Мірошниченко: - Безперечно, все, що відбувається сьогодні на сході України, в Донецькій і Луганській областях, так само як і те, що відбулося в Криму, – це є запланована акція по знищенню української держави, по знищенню територіальної цілісності української держави і по порушенню конституційного ладу, який є в Україні. Безперечно, що пряму участь у цьому бере Росія. Російські війська, окупувавши Крим, продовжують займатися диверсіями, і Путін сьогодні засилає вже не сотнями, а тисячами диверсантів, які діють як терористи, в Донецькій і Луганській областях. Безперечно, що із цими терористами, з терористами-заїдами, діють і банд-угрупування, які постійно дислокувалися на Донбасі, це люди, які нічого в житті не зробили, окрім того, що звикли грабувати, красти, вбивати – і сьогодні вони вилізли на поверхню.
Безперечно все те, що сьогодні відбувається на Донбасі і в Луганщині, до цього свою руку приклали так звані авторитети цього регіону. Я глибоко переконаний, що не минулося без Ахметова, який реально себе повну відповідальність за той безлад і за той терор, який влаштували ці бандити разом з іноземними міжнародними диверсантами з Росії на Донбасі, і сьогодні ми можемо констатувати факт, що на Донбасі та на Луганщині відбувається, без перебільшення, геноцид українців. Бо сьогодні на Донбасі та на Луганщині можуть вбити, можуть закатувати, можуть викрасти і просто тероризувати тільки за те, що ти говориш українською мовою або підтримуєш єдину неподільну Україну. Я вже не говорю про те, що ти підтримуєш і шануєш національні символи. Ви знаєте, що сталося з депутатом місцевої ради, який хотів повернути на своє законне місце державний прапор України – його просто вбили, при цьому познущавшись.
Там немає нічого святого і живого. І безперечно, цей терор дуже серйозно турбує звичайних мешканців Донбасу, цих людей, які в своєму життя щось створили, зробили бізнес, працюють на своїх робочих місцях і хочуть жити в нашій країні. Вони сьогодні не мають права голосу, вони сьогодні не мають можливості виходити на вулицю, пускати своїх дітей до школи, тому що терористи орудують скрізь – вони захоплюють школи, вони тероризують простих людей, простих бізнесменів. Вчора, наприклад, спалили деревообробний комбінат родині, яка просто дала можливість напитися води українським десантникам. Це є ніщо інше, як терор і геноцид українського населення, інакше цього не назвеш.
Влада сьогодні на Донбасі відсутня, вся влада в руках бандитів і терористів. Що треба зробити? Якби була рішуча влада, якби був рішучим міністр внутрішніх справ, я глибоко переконаний, що прояви тероризму можна було б знищити в зародку. Коли по 30-40 чоловік з автоматами, безперешкодно, заходять у райвідділок міліції або в органи місцевого самоврядування, і їм потурають в усіх їх забаганках, це ніщо інше, як колабораціонізм і зрада. Але разом з тим цих 30-40 чоловік, бандитів із зброєю, можна було знищити в зародку, якби міністр внутрішніх справ і голова СБУ, які керують нашими спецпризначенцями, давав рішучі накази.
Справді, у нас правоохоронні органи, які залишилися у спадок від бандитського режиму Януковича, сьогодні корумповані, у них дуже багато зрадників, колаборантів, у них дуже багато людей, які не відповідають професійним вимогам. Але разом із тим, у цих правоохоронних органах достатньо спецпризначинців, які готові виконати будь-який наказ, які готові захистити територіальну цілісність України, конституційний лад і мирне населення. Для цього є необхідні накази.
Ми неодноразово спілкувалися із цими людьми, і вони таких наказів не дочекалися досі. Якби давалися чіткі накази і завдання, за три-чотири дні бандитів з Донбасу і Луганщини можна було б вигнати, знищити в зародку. Що робити з так званими мирними мешканцями, за спиною яких вбивають наших солдатів? Ми уже озвучували: абсолютно практичний до застосування балканський досвід: даємо сигнальну ракету – хвилина чи півхвилини на те, щоб люди розбіглися – після того, як вони не розходяться, вони також вважаються терористами. Тому що саме через цих людей сьогодні вбивають українських солдатів, саме через цих людей влада сьогодні не може взяти під контроль Донбас та Луганщину, саме через людей тероризм набув масштабів двох областей. І тому влада мала діяти рішуче і до цих людей.
Як приклад, можу привести історію мабуть місячної давнини. Пам’ятаєте, як нашим танкам і бронетранспортерам місцеві мешканці перегороджували дорогу власним автотранспортом? Після того, як одного легковика переїхав БТР – уже більше ніхто доріг не перегороджує. Це означає, що люди усвідомили, що їхнє майно під загрозою – так само усвідомлять і бандити і посібники бандитів, якщо їх почнуть знищувати, що їхні життя під загрозою, що ніякі гроші, заради яких вони виходять на дорогу, того не варті.
Найважливіше, що сьогодні турбує Донбас, бо звинувачення лунають у напрямку київської влади, що бачте Донбас не чують. В мене перше запитання: чи чули Донбас ці українці, коли бандита Януковича обрали президента? Очевидно чули, очевидно розуміли, що сфальшовано вибори, а ми мирилися із цією бандитською владою, хоча ви знаєте я кожного дня в Києві, на Сумщині, за яку вповноважений відповідати, – проводжу зустрічі, і всі люди визнать, що Янукович не був їхнім героєм і їхнім президентом. Але всі його визнавали і чули Донбас – у нас всі керівні посади в державі – всі бандити, які грабували державу – посідали донецькі. То ми чули Донбас? Очевидно, що так.
Що необхідно сьогодні людям, які хочуть, щоб їх почули? На Донбасі, в Києві, у Львові, в будь-якій точці України? Я глибоко переконаний, що це прості бажання кожного українця, незалежно від регіону, де він проживає – вони хочуть жити краще і хочуть жити в безпечній єдиній цілісній країні. І для цього не потрібно проводити псевдореферендумів, не потрібно брязкати зброєю і бігати з автоматами, тероризувати українців. Тому що з терористами, коли у нас буде рішуча влада, вона буде розправлятися дуже рішуче. Їм потрібні ширші повноваження органів місцевого самоврядування – так вони потрібні і нам, киянам, вони потрібні і людям із Західної України, вони потрібні кожному, кожній місцевій громаді, яка відчуває, що вона не керує власним регіоном у тій мірі, в якій це було би необхідно для повноважень органів місцевого самоврядування.
До розширених повноважень органів місцевого самоврядування уряд і Верховна Рада готові – і ми це забезпечимо. Їм потрібно, щоб бюджет формувався знизу догори, так шановні, це програма ВО «Свобода», це програма Олега Тягнибока, кандидата в президенти, так само як це програма сьогодні практично кожного, хто йде на президентські вибори. Бо ми вважаємо, що це є справедливим, коли кошти, які збираються на місцях, частина їх лишається в місцевих бюджетах, звичайно, а частина перераховується у центральний бюджет, тому що державні органи влади виконують функцію оборони країни, ведуть зовнішню політику і багато інших речей, які необхідні для життєдіяльності країни. Але разом з тим органи місцевого самоврядування не ходять і не побираються у Києві, як вони зараз це роблять, щоб їм дали субвенцію на ту чи іншу програму, а вони мають свої кошти, які вони заробили і розпоряджаються з ними, згідно з рішенням органів місцевого самоврядування.
«Свобода» у своїй програмі має взагалі широкі повноваження органів місцевого самоврядування і місцевих громад, які виражаються, наприклад, у тому, що депутатів і місцевих органів влади, і депутатів ВР громада має не лише обирати, але і повинна мати право відкликати. Це повноваження місцевих органів? Безперечно!
Місцеві громади повинні мати право обирати, наприклад, представника райвідділку міліції, районного суддю, і відкликати їх так само вони повинні мати право – і тоді в такий спосіб ми будемо долати корупцію, і кожен громадянин буде не лише формально відчувати, що він є джерелом влади, а на практиці він буде керувати своїм регіоном і мати безпосередній вплив, безперечно при бажанні, на органи місцевого самоврядування.
Це потрібно не тільки на Донбасі, а і по всій Україні. Але разом з тим є непорушні речі, на які ВР ніколи не піде – це унітарність української держави, Україна є унітарною державою, і вона нею залишиться, це я вам гарантую; непорушним також є мовний статус єдиної державної української мови, тому що мова українська – це єдина українська держава. Але разом з тим ВО «Свобода» і, до речі, статус єдиної державної мови, не порушують права національних меншин, ні російськомовних, ні тих, хто говорить угорською, румунською чи будь-якою іншою мовою національної меншини, які проживають в Україні.
Ми говоримо – спілкування в побуті, там, де вам зручно, має бути тією мовою, яка вам зручна, але спілкування з органами державної влади, спілкування держслужбовців – це спілкування державною українською мовою. Для того, щоб комунікація між сходом та заходом не переривалася, для того, щоб українців не розколювали за принципом – російськомовні, україномовні чи представники інших національних меншин, які мають свою мову спілкування, – сьогодні українська мова об’єднує. І не треба спекулювати на мовних питаннях.
Ви подивіться, що сьогодні вимагають сепаратисти, які ніким іншим, як бандитами – федералізацію, статусу другої державної для російської мови, забуваючи при цьому, що у нас є не лише російськомовна національна меншина, а й інші – про них вони не турбуються. А чому вони це озвучують? Та тому що це озвучує Путін. Сьогодні знищення української держави є у планах Кремля, бо існування незалежної української держави, перед фактом якої ми нарешті на 23-му році незалежності зупинилися, воно сьогодні кісткою поперек горла Кремлю.
Україна, на превеликий жаль, формально була незалежною з 1991 року, але фактично всіма нашими президентами, всіма нашими урядами і владами керували з Кремля, вони завжди мали певний пієтет до Москви. І після того, як відбувалася Революція гідності, після того, як злодіїв з банди регіонів Януковича ми вигнали з нашої країни, у нас з’явився шанс на те, що Україна стане справді незалежною. Ми маємо шанс обрати незалежного від Москви президента, ми маємо шанс провести вибори президента вперше в Україні без суттєвого адмінресурсу і без суттєвих фальсифікацій. Це позитив? Безперечно!
Путіна це дуже турбує. І тому завдання №1 – зірвати президентські вибори, продовжувати нагнітати і дестабілізувати ситуацію на сході, а в перспективі і на півдні України, і знищити українську державу. Або зробити її маріонетковою, якою вона була при Януковичі і взяти її під тотальний контроль.
В планах українців – існування незалежної української держави, сильної і незалежної, як від Москви, так і від Європи, так і від Америки. Для цього необхідна сильна влада – сильний президент ідеологічної політичної сили, який має сильну команду. І ви знаєте, я не бачу сьогодні інших людей, окрім Олега Тягнибока, який має таку команду. От з будь-яким кандидатом я готовий дискутувати із глядачами, читачами, будь з ким. Не назве мені жоден представник чи симпатик іншого кандидата в президенти такого кандидата, в якого є така потужна команда, яка є в Олега Тягнибока. І ця команда має обов’язково бути незаангажованою та незаплямованою у зрадах і у попередніх урядах і владах.
Тому що сьогодні на Донбасі, так само як і в Києві, і у Львові, і по всій Україні, потребують після Революції гідності перезавантаження влади, тотальної люстрації. Такий закон ми зареєстрували, але, на жаль, поки що його не проголосували, тому що «Свобода» має тільки 36 голосів.
Вся Україна потребує перезавантаження влади. Перший крок – це зміна президента. Президента ми оберемо нового і такого, який, я сподіваюся, не буде заангажований ні в олігархічних колах, ні у зв’язках з попередніми представниками влади. І далі ми будемо рухатися до перезавантаження парламенту та органів місцевого самоврядування. Це також вимога сьогодення, вимога сьогоднішнього часу, тому що Верховна Рада не відповідає електоральним уподобанням українців. Це цілком очевидно.
Тетяна: - Ігорю, чи відбудуться, на Вашу думку, вибори? Чи є загроза того, що їх перенесуть або вони будуть зірвані?
Ігор Мірошниченко: - В українському законодавстві, слава Богу, є дуже нормальна норма – незалежно від того, що вибори на окремих дільницях чи навіть в округах можуть бути визнані недійсними, вони все рівно відбудуться і все рівно буде обрано президента. Я глибоко переконаний, незважаючи на деяку інформаційну брехню і інформаційну кампанію, яка зараз масово вкидається в ЗМІ, що президента українці оберуть в два тури. Не було в Україні жодного прецеденту за 23 роки незалежності, коли б обирали президента в один тур, бо жоден кандидат сьогодні не має підтримки в 50% і не буде мати.
Тому сьогодні ми маємо розуміти: вибори президента відбудуться за будь-яких обставин, вони відбудуться в два тури, і ми матимемо у червні місяці нового президента.
Питання № 2 – Росія, безперечно, зацікавлена в зриві президентських виборів. І все, що відбувається сьогодні на сході, в тому числі, є планом Путіна по зриву президентських виборів. Чому він хоче зірвати президентські вибори? Тому що без президента Україна, безперечно, є слабшою державою і на зовнішньополітичній арені, і всередині країни. І Путін, використовуючи таку ситуацію, сьогодні, як засмальцьовану карту зі своєї кишені, періодично дістає істоту на прізвище Віктор Янукович. Істоту, яка перебуває в міжнародному розшуку, бандита, злочинця, який давав накази розстрілювати українців, бандита, злочинця, який пограбував український бюджет і довів українську економіку практично до банкрутства. Сьогодні Росія переховує у своїй країні міжнародних злочинців і продукує міжнародний тероризм.
Але Путін використовує Януковича рівно доти, доки у нас немає законно обраного президента. Дуже часто люди кажуть: «Давайте швидко оберемо президента в першому турі». А я їм ставлю зустрічне питання: «Так давайте швидко оберемо президента в березні чи в квітні – чому ми цього не зробили?». Тому що ми потребуємо легітимного президента, ми потребуємо легітимну президентську кампанію, яка буде визнана всім світом. І сьогодні ця процедура повністю дотримується. Тому, обравши президента в два тури, обравши достойного кандидата, ми легітимізуємо президентську вертикаль влади.
А Янукович, отой засмальцьований туз чи вже валет, чи бита шістка, вона вже буде непотрібна. І цю шістку, повірте мені, дуже швидко Путін кудись запхне. Януковича, я роблю прогноз, хоча я не є Нострадамусом, вхопить якийсь серцевий напад, чи він зникне в невідомому напрямку, тому що він Путіну стане непотрібний. Сьогодні Путін хоче зірвати президентську вибори для того, щоб в подальшому дестабілізувати ситуацію в країні. Ми сьогодні перед загрозою відвертої московської інтервенції на територію України. Хоча ми маємо констатувати факт: інтервенція відбулася, і москалі окупували Крим, Росія засилає диверсантів, озброєних до зубів, тих, які пройшли гарячі точки, які воюють сьогодні на Донбасі та в Луганську, які дестабілізують ситуацію. Москва сьогодні веде війну проти української держави.
Але попри це, ми маємо забезпечити вибори на всіх дільницях і округах, тем, де це можливо зробити, а там, де це неможливо зробити – хоча я глибоко переконаний, що Антитерористична операція перейде від млявої фази, коли вона робить крок вперед і два кроки назад, – будуть рішучі кроки, і на президентських виборах ми гарантуємо повну безпеку всіх виборців, і на Донбасі, і в Луганську, які дуже хочуть обрати нового президента, дуже хочуть спокою в країні і дуже хочуть простих і зрозумілих рішень – Верховної Ради, уряду, органів місцевого самоврядування і новообраного президента.
Новости Украины – From-UA: - Яка ефективність Антитерористичної операції, на Вашу думку?
Ігор Мірошниченко: - Я вважаю, що її ефективність вкрай мала, вкрай низька і незадовільна. Мені сьогодні депутати, навіть з партії «Батьківщини» говорять, що вони незадоволені цією АТО. На превеликий даль, «Свобода», яка має 36 депутатів в парламенті, не може одноосібно ухвалювати жодного рішення. Але моє глибоке переконання – що парламент має нарешті набратися сил та рішучості та поставити питання руба – або АТО входить у завершальну стадію і успішно завершується впродовж 2-3-х днів, максимум тижня, бо сьогодні вже складна ситуація на Донбасі, або ми міняємо керівника АТО. Її ні в якому разі не можна зупиняти, як того вимагає 5-та колона Кремля, комуністи і регіонали, вчора вони в черговий раз вийшли із парламенту, і слава Богу, без них є голоси і без них українці готові сприймати наш парламент як найвищий законодавчий орган. Ми можемо ухвалювати необхідні рішення.
Тому АТО – це не операція, яка триває два місяці, це операція, яка у формі бліц-кригу триває максимум 3-5 днів і закінчується успішно, тому що бандитів, якими б вони не були озброєними, терористів, якими б вони не були підготовленими і на які б служби ФСБ чи ГРУ вони не працювали, їх можна знищити, знищити в зародку. Тим самим показати силу влади, яку не визнає сьогодні Донбас, в тому числі через те, що влада не демонструє своєї сили. І показати українцям, які живуть на Донбасі, що влада здатна їх захистити. Це дуже важливо. І я сподіваюся, що ці слова, які неодноразово висловлювалися з трибуни ВР нашими депутатами, вони нарешті будуть почуті очільником МВС Арсеном Аваковим та очільником СБУ Валентином Наливайченком.
Оксана: - Чи є надія на те, що Крим ще стане частиною України? І за яких умов?
Ігор Мірошниченко: - Ви знаєте, коли ми починали Революцію гідності проти режиму Януковича, який насправді був потужним і могутнім, і фінансово, і силовиками, і адмінресурсом – всіма сторонами режим Януковича був страшним і потужним, коли ми починали акцію, коли ми починали наш Майдан, я не знав, у який спосіб, але я був глибоко переконаний, що ми переможемо. І я про це неодноразово говорив на Майдані, я про це неодноразово говорив людям, з якими ми пікетували апеляційні суди, прокуратури, інші державні установи. І ви знаєте, ця віра на Майдані була не голослівною, ми відчували плече один одного і ми знали, що проти українського народу ніхто війни не виграє. І ми перемогли.
І тепер я точно знаю, що Крим буде українським. Я і знаю, в який спосіб він буде українським, тільки поки що не знаю, коли. А у дуже простий спосіб – Путін, оголосивши війну Україні, анексувавши Крим і проводячи деструктивну диверсійну діяльність на сході України, він оголосив війну не тільки нам, українцям, він оголосив війну всьому світу. І це означає, що російській імперії чи вольній російській федерації чи Совєтському Союзу чи будь-якому іншому штучному утворення приходе кінець. Я в цьому глибоко переконаний – не знаю поки що коли.
Але глибоко переконаний, що незабаром російська імперія почне розпадатися. Кавказькі республіки сьогодні тримаються Російської Федерації виключно за рахунок датувань з державного бюджету, Путін сьогодні, як і кілька століть тому, платить данину кавказьким народам, татарам, іншим народам, які не мають жодного відношення до так званих росіян. Державний бюджет Росії сьогодні повністю залежить від енергоносіїв, і як тільки Європа і Сполучені Штати Америки почнуть грати серйозну роль на енергетичному ринку, Росія почне валитися із катастрофічною швидкістю.
Сьогодні уже Іран отримав зняття ембарго на свої енергоносії: нафта, газ – Сполучені Штати можуть зробити інтервенцію на ринок енергоносіїв такий, коли російські енергоносії стануть, по-перше, значно дешевшими, а по-друге, не такими вже й потрібними, якими вони були донедавна. І це означає, російська економіка почне валитися. Ми цієї війни Путіну не оголошували, ми цієї війни не оголошували росіянам – вони оголосили її нам.
Путінська пропаганда сьогодні працює надзвичайно ефективно: на превеликий жаль, понад 80% населення РФ підтримує окупацію Криму і підтримує війну проти українців. Це війна, яку оголосив режим Путіна, а радше Путлєра, всьому світу. І так як Гітлер програв у 45-му, Путлєр програє найближчим часом. Я впевнений, що це станеться незабаром. Росія розпадеться на окремі незалежні держави, і тоді татари отримають свою державу, їх дуже багато, і їх сьогодні надзвичайно жорстко гнобить РФ, тому що коли Путін вимагає, наприклад, статусу другої державної мови російській в Україні, у мене просте питання: а чи гарантує російська держава бодай якійсь мові національних меншин статус другої державної? Татар у Росії проживає дуже багато: чи гарантує вона чеченцям, чи гарантує вона іншим народам своєї країни статус бодай регіональної мови? Ні.
Лише одна державна мова – російська, дуже жорстке мовне законодавство. І ми, українські націоналісти, сьогодні абсолютно готові проголосувати за мовний закон, який існує в Росії, тільки з одним уточненням – замість російської мови Україні уточним українську. Повірте, це буде лінгвоцит по відношенню по відношенню до національних меншин – повірте в Україні такого лінгвоциту немає, який є в Росії.
І тому сьогодні Путін дуже чітко розуміє: утримувати РФ можна тільки силою, і як тільки ця сила у вигляді фінансів пропадає, Росія розпадається, з’являються окремі незалежні держави, і тоді ми говоримо про Крим. А Крим, даруйте мені, він сьогодні дуже серйозно відчуває перерізану пуповину з Україною, бо він є надзвичайно інтегрованим в українську державу – це є електроенергія, це водопостачання, це й інші речі, яких не має і не буде в Криму через Керченську протоку. І тоді Крим уже не буде ким утримувати, озброєними до зубів головорізами, московськими окупантами, тоді Крим цілком природно повернеться в лоно матері, в лоно української держави.
Сьогодні, звичайно, немає жодного сенсу оголошувати війну Путіну і класти життя українських вояків у Криму. Сьогодні багато людей в Криму тішаться, що вони стали росіянами – давайте ми подивимося, як вони будуть тішитися з того через рік, коли кримські курорти будуть порожніми, прибутків не буде, а російська держава їх не буде дотувати, тому що в них своїх проблем достатньо. Коли в них не буде води, електроенергії, і коли українське життя, життя в нашій державі, яка є європейською державою і яка, я глибоко переконаний, подолає корупцію, і життя все ж таки простих громадян в Україні почне покращуватися, – вона піде семимильними кроками вперед. Ось тоді я подивлюся, як вони будуть тішитися з того, що вони приєдналися до Росії і на яких колінах вони будуть повзати, аби Україна прийняла Крим назад. Все відбудеться в природний спосіб.
Сьогодні ми маємо захистити Донбас і Луганщину – там є українці, які хочуть жити в єдиній українській державі. Але там є бандити, бандота, яка там сиділа з 90-х років десь у підвалах, десь заховалася у шпарини, сьогодні вилізла на поверхню, і сьогодні з нею ніхто не може впоратися. Цій бандоті спочатку потурали олігархи, які грабували Донбас, тепер їй потурає міліція і різні можновладці і 5-та колона у вигляді регіонів та комуняк, також у ВР потурають цій бандоті, вони самі є злочинцям і тому їх потрібно так само карати.
Але прості українці потребують допомоги української держави. Наше завдання – добити РФ, щоб ця тюрма народів розпалася, щоб кожна нація отримала право на самовизначення, щоб Крим нарешті звільнили московські окупанти, і наше завдання – створити такі умови життя в Україні, щоб до нас просилися не лише Крим, але і природні етнічні українські території – Кубань, Курщина, Брянщина і інші окуповані Москвою території, на яких жило і живе дуже багато українців.
Александр: - Раньше фишкой свободовцев был радикализм. Сейчас Симоненко посылает куда подальше Турчинов, с террористами воюет Ляшко, мобилизацию объявляет Ярош. Куда делся запал Свободы? Чем сейчас заняты депутаты-свободовцы?
Ігор Мірошниченко: - «Свобода» не словом, а ділом робить свою справу. Можна піаритися, можна бити себе в груди, мірятися тим, хто більший патріот, але я вам хочу сказати, що мені не соромно за те, що робили мої побратими і лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок на Майдані. Бо Революція гідності відбулася, у першу чергу, завдяки українському народу, але разом з тим, і кістяком Майдану в Києві, кістяком протесних акцій по всій Україні були свободівці.
В Києві від двох з половиною до десяти тисяч вахтовим методом свободівці були впродовж трьох з половиною місяців. Жоден депутат «Свободи» не їздив на курорти кататись на лижах, відпочивати чи десь перебути Революцію гідності в теплих краях. На відміну, до речі, від багатьох інших депутатів і на відміну від багатьох так званих громадських активістів і навіть журналістів (деякі з них сиділи по півтора місяці на грантах Сполучених Штатів і боролися з ненависним режимом Януковича). «Свобода» завжди була на Майдані і в епіцентрі подій.
Але «Свобода» завжди була відповідальною політичною силою, яка кожен крок зважує, продумує і не дає поступорожніх обіцянок, не дає наказів, за які потім буде нести моральну, в першу чергу, але і іншу, політичну, відповідальність. Давайте будемо відвертими – Тягнибок міг бути на Майдані дуже серйозним популістом, але він ніколи не давав популістичних заяв, які неможливо виконати або які приведуть до жертв. Ми не говорили, що треба йти штурмувати без зброї озброєних до зубів спецпризначинців, які вбивали дітей на Майдані.
Але, на жаль, були безвідповідальні політики, які займалися популізмом, і на жаль, саме через них в тому числі 20 лютого відбувалися жахливі масштабні розстріли і саме через них загинула Небесна сотня, серед якої, я нагадаю, 18 свободівців. У мене питання: сьогодні «Свобода» має поводитися, як безвідповідальна політична сила? Ми поводимося, як політична сила, яка займає рішучу позицію, але завжди прораховує кроки наперед.
Не завдання народних депутатів сьогодні бути в ополченні на передовій – сьогодні це завдання спепризначенців. Якщо буде оголошено загальну мобілізацію, і Верховна Рада вичерпає свої функції, повірте, ми будемо першими, хто вдягне бронежилет, візьме зброю і поведе українців вперед – на штурм барикад московських окупантів. Жодного сумніву в цьому немає. Сьогодні ми потрібні ВР, українській армії.
Я, як народний депутат, який вповноважений відповідати за Сумську область, неодноразово був в українській армії, яка захищає кордони Сумської області. Ми на базі моїх приймалень створили такі пункти, в які українці зносять харчі, одяг для українських військовослужбовців. Ми зібрали понад 100 тис. гривен, на які купили одяг українським військовослужбовцям, це близько 50 пар взуття, 50 комплектів спецодягу, бо наша армія на сьогоднішній день, на превеликий жаль, у катастрофічному стані. Я наприклад, на кошти, які виділяються з депутатського фонду, придбав для нашої армії пральні машинки, тому що солдатам елементарно немає де попрати свої речі, глибинний насос, щоб солдати могли отримати воду і елементарно помитися. Це ті речі, які їм реально потрібні.
Ви говорите, що хтось формує якісь ополчення. Я не знаю жодної політсили, яка би мала своє ополчення. Бо з бандитами і терористами, озброєними до зубів, можуть воювати не нардепи, не прості громадяни, а підготовлені вояки. І вони це роблять. А поїхати сьогодні і піаритися – от я побував на Донбасі і Луганщині, там я був неодноразово, але це було, наприклад, перед виборами 12-року, це було у мирний час, то сьогодні туди поїхати – не штука. Але зробити це тільки з однією метою – щоб кількість заручників збільшилася. Сьогодні з бандитами немає про що говорити, з ними не можна проводити круглі столи, сьогодні з бандитами не можна загравати і казати, що я з ним воюю. Там сьогодні йде серйозна війна, і ми сьогодні воюємо в парламенті законами, ми сьогодні ухвалюємо необхідні рішення для того, щоб наші спецпризначенці виконали свій обов’язок.
Ще раз кажу – буде оголошена загальна мобілізація – повірте, ніхто не буде відсиджуватися у кущах. Я офіцер запасу, я заступник командира зводу з виховної роботи, я можу займатися цією роботою, я можу займатися іншою роботою, яку мені дадуть. Але сьогодні у мене немає зброї так само як і в більшості українців. І ми, до речі, виступаємо, щоб українці мали право носили вогнепальну зброю і захищати свою сім’ю в мирний час і в час військовий, коли на нас сьогодні ззовні нападають окупанти.
Тому є піар, а є реальна робота. «Свобода», на відміну від багатьох рейтингових і популярних кандидатів, наприклад, не витрачала жодної копійки на свої біл-борди. Ви не побачите жодного біл-борду із зовнішньою рекламо Тягнибока, ВО «Свобода», яка списком йде до Києва, наших кандидатів-мажоритарників, які йдуть до Київради, і нашого кандидата в міські голови столиці Андрія Іллєнка. Тому що ми всі гроші якраз витрачаємо на українську армію, якій допомагаємо тим, чим можемо і тим, що вона сьогодні потребує.
В нас дуже мало присутності реклами на ТВ та на радіо, тільки для того, щоб нагадати про себе. У нас основний ресурс – спілкування з людьми по всій Україні, окрім точок, де є війна і де сьогодні знищують українців, ми зустрічаємося з людьми. Тому коли мені говорять про якихось героїв-кандидатів, які нібито ведуть активну діяльність, воюють, формують загони – я просто ставлю дуже просте питання: «Назвіть мені, будь ласка, у будь-якого з тих кандидатів, який в тому числі ви назвали, команду, з якою він йде на президентські вибори». Я впевнений, що у жодного кандидата, в тому числі і в найрейнтиговішого, ви не назвете бодай трьох прізвищ людей, які стоять за його спиною.
Але я точно знаю, що у «Свободи» Олега Тягнибока є щонайменше 10 публічних людей, які не словом, а ділом, законопроектами, безпосередньою своєю участю в акціях прямої дії можуть змінити нашу країну і вони будуть це робити. Тому сьогодні говорити про «Свободу», яка відступила від своїх ідеалів, не можна. Ми займаємося вуличною політикою, як і займалися раніше.
Але разом з тим, ми маємо сьогодні і додаткові повноваження, як і народні депутати. Я – один з найактивніших народних депутатів, який не лише руками може говорити, але може говорити своїми законопроектами. Понад 100 законодавчих ініціатив, очевидно, у мене вже на сайті ВР вже зареєстровано, вони подані в парламент, значна частина з них розглянута в комітетах. Дві третини цих законопроектів, до речі, стосується соціальної справедливості, бо «Свобода» виступає за національну і соціальну справедливість. Але на превеликий жаль, дуже мало з цих законопроектів стали законами, тому що «свободівські» закони дуже незручні як минулій владі, так дуже часто і іноді нашим союзникам. Бо вони передбачають рішучі зміни, рішучі кроки, а на рішучі кроки сьогодні здатні українські націоналісти. На жаль, демоліберали на рішучі кроки, як видно в тому числі й з АТО, поки що не готові.
Сергій Гаркуша, Київ: - Як відомо, Леся Оробець вибула з передвиборчої гонки за посаду мера Києва. За її словами, це справа рук Віталія Кличка. Між ними відбулася публічна перепалка в кулуарах парламенту. Оробець заявила, що «ми не за це стояли на Майдані». Скажіть, будь ласка, чи не є цей випадок повторенням ситуації 2004 року, коли однодумці з Майдану стали фактично ворогами й дали можливість Партії регіонів взяти реванш? Чи не спекулюють нинішні кандидати своєю присутністю на Майдані-2014? Дякую!
Ігор Мірошниченко: - Наскільки я знаю, вона відновилася в списках кандидатів у депутати, але як кандидат в мери вона не відновилася. По-перше, на Майдані об’єдналися всі – і демократи, і націоналісти, і ліберали. Весь українських народ повстав проти бандитського режиму Януковича, і наше спільне завдання було – повалення цього режиму. Ми це завдання виконали.
Сьогодні, слава Богу, у нас немає жодних шансів на перемогу кандидатів від ПР – ні Добкіна, ні Тігіпко, ні інших – мерзотники, які голосували за диктаторські закони, які підтримували режим Януковича не пройдуть і президентами не будуть. Це дуже великий позитив. У нас немає жодних шансів сьогодні тим, хто хоче підкупити виборців або застосувати адмінресурс, виграти вибори. У нас сьогодні, я сподіваюся, немає проросійських кандидатів у президенти, є тільки проукраїнські. Так, у когось є великий капітал, когось відносять до групи олігархічного впливу. Що стосується «Свободи», то такого впливу і такої заангажованості немає.
Тому сьогодні на виборах, як президентських, так і київських, йде елементарна конкуренція – програм, команд, ідеологій. Хоча з конкуренцією ідеологій складно. При всій повазі до наших опонентів, до наших союзників на Майдані (вони нормальні політичні опоненти, тому що ми конкуруємо з ними, а не воюємо), але немає ідеології ні в однієї з політичних партій, окрім «Свободи». І це визнають усі. «Свобода» є політичною та ідеологічною партією. Наша програма