...Николая Томенко всегда оставалось загадочным.

Здавалось би абсолютно позитивна особистість, він часом раптом впадав у такий деструктив, який не можна пояснити жодними зрозумілими причинами. Він завжди залишався незрозумілим героєм – чи то він щирий у своїх оманах, чи він просто такий злий геній.

У кожного політичного об’єднання є внутрішній розподіл ролей, що часом відбувається організовано, а часом природнім шляхом. Микола Томенко завжди тяжів до того аби бути таким собі моралізатором, що невпинно мав нагадувати лідерам за виконання їх обіцянок перед виборцями. Зазначимо, що таку роль на себе можуть перебирати лише ті люди, які сприймаються своїм оточенням як абсолютні моральні авторитети, що наділені підвищеним розумінням та почуття справедливості. Чи є щось подібне у Томенка? Йому якраз скоріше притаманна гостра особиста вразливість, що межує з холеристичною нервовістю, пекуче відчуття образи, що його не оцінили по заслугам.

Ця риса його характеру якраз сполучена з іншою не менш важливою рисою – підвищеною амбіційністю. Ми завжди могли спостерігати як Томенко муляється тими обмеженнями та обов’язками, які накладає на депутата участь в одній політичній команді, в одному партійному спискові. Дивно, що він так довго зміг вжитися у тій чи іншій команді.

Але найбільш цікаві докази тієї чи іншої концепції поведінки Томенка – чи він блаженний невідаючий чи просто агресивний ідіот, - можна було отримати на початку цього тижня.

10-11грудня на ряді сайтів в Інтернеті з’явилася дані, які компрометують головних героїв нинішнього політичного сезону в Києві – Михайла Бродського та Миколу Томенка. Мова йде про записи вельми характерних переговорів, що вів зі свого мобільного телефону Михайло Бродський з десятком лідерів та керівників з БЮТ. Ми також вирішили скористатися моментом і уважно переглянули усі ці безпосередні свідчення діяльності Томенка і Бродського.

До достовірності цих аудіо записів та їх розшифровок можна ставитися з сумнівом, проте для тих, хто непогано орієнтується у внутрішній ситуації в БЮТ, та знайомий з багатьма дрібничками, у розмовах є безліч індикаторів про їх достовірність. З іншого боку вони дозволяють зазирнути за лаштунки тієї опозиційної боротьби, яку веде Бродський з Томенком , та зрозуміти, а яких насправді цілей вони добиваються.

Бордський, який у своїх найбільш «бєспредельних» ідеях не знаходив серед БЮТу підтримку, перетягнув для формування своєї внутрішньопартійної опозиції та ведення інтриг проти Турчинова в партію Миколу Томенка. З приходом останнього до Тимошенко – він знайшов у своїй деструктивній діяльності однодумця. Розшифровки показують, що ці двоє постійно контактують чи то з лідерами «Нашої Украини», чи то керівниками Партії Регіонів з тим аби здати партійну фракцію БЮТ у Верховній Раді, розколоти її. Не забувають вони і про Київську міську раду.

Записи повні скарг на Тимошенко, що вона не дає їм рулити. Не дає можливості розібратися з усіма, хто на думку Томенка и і Бродського вороги. Томенко узагалі виглядає як хлопчик, котрий біжить туди, де його поманять солодким «Тузіком» якоїсь посади. І так він шарахається з боку в бік, з одного кінця політичного спектру в інший, і потім по наслідках чергових так званих переговорів телефонує відчитатися Бродському про чергову здачу інтересів та інформації БЮТ. Той йому по батьківські радить не дуже вірити черговим обіцянкам, та журить його аби він був обережніший.

Агресивність самого Бродського до Тимошенко ледь прикрита, до інших лідерів БЮТ він ставиться зі зверхністю та презирством. Він постійно намагається свої інтереси поставити вище партійних, керувати партією, вказувати як їй думати. Бродському затісно в його короткуватих штанцях – тому його постійно муляє, він постійно намагається щось намутити. Томенко підтримує його у цьому – тому що сам постійно думає пор свою власну та окрему політичну „справу”.

З записів видно, що Бродський лише позірно вдає перед Тимошенко свою щирість, поза очі він повен інших планів, і насправді він лише намагається використати партію у власних політичних цілях. Разом з Миколою Томенком, котрому пообіцяли місце віце-спікера, він веде переговори з Партією Регіонів, намагається створити нову партію – «Віра і Воля», котра відтягне частину прибічників та депутатів з БЮТ. В ній Томенку обіцяно посаду лідера, тому пан Микола вже повним ходом включився до процесу її розробки, винайняв політтехнолога Сергія Гайдая для розробки програмних документів, організації та розкрутки партії.

Взагалі складається таке враження, що Бродський сам собі партія – і куди хоче туди й тягне лінію, не зважаючи на будь які попередні домовленості. Єдине що його цікавить – опозиційність та які дивіденди з цього можна отримати.

Як свідчать записи, одночасно з переговорами з Тимошенко, де він вдавав з себе щиру та безпосередню людину, він розвалював фракції БЮТ в Черкаській міській раді, Київській міській раді, Київській обласній раді, в Верховній раді України. Наступне місто, де він планував «побешкетувати» - Полтава. Зокрема він чітко про це говорить з Василем Джарти, лідером партії регіонів, міністром охорони навколишнього природного середовища України. Під час розмови він фактично звітує йому про свою роботу по розвалу фракції БЮТ в Черкаській обласній раді та підтримку Партії Регіонів на перевиборах у Черкасах – зокрема акцентує увагу Джарти на тому, що вони пообіцяли місце першого заступника мера представнику Партії Регіонів.

Усе свідчить про те – що в Бродського абсолютно зіркова хвороба – він вважає, що саме від нього залежав передвиборчий успіх БЮТ у столиці. А ще від його сімейних зв’язків – він постійно говорить про євреїв, про те що той чи інший депутат – хоча й єврей, але все одно поганий, що він, - Бродський - вирішить ті чи інші питання через свої давні родинні стосунки.

Здається, що єдине чим би задовольнився Бродський – це замінив собою керівництво партії, - Тимошенко, Турчинова та інших. Але ж Бродський уже керував своєю партією – і ні до якого результату його безкінечний піар не привів.

Не краще за Мішу Бродського виглядає і Микола Томенко, котрий постійно веде переговори з політичними противниками БЮТ, торгується з ними стосовно об’єднання на рівні Києва з тим, аби отримати для свого угрупування місце секретаря міської ради. Він веде переговори з Клюєвим, де обіцяє об’єднатися з Партією Регіонів у Київській міські раді. При цьому Бродський каже, що вони з Томенком ледве стримуються, але дуже сильно хочуть таки вбити рейтинг Юлії Тимошенко та БЮТ у Києві.

Бродський та Томенко свідчать про те, як вони хочуть хапнути Київ. Томенку це не вперше – спочатку він зрадив Ющенко, потім Партію Реформ та Порядку, а тепер дійшла черга і до БЮТ.
Важливе питання для Бродського і вирішення фінансових питань. Він постійно говорить про це в записах, це його хвилює і заради цього він займається політикою. Водночас він переживає аби Тимошенко не подумала, що він з нею заради фінансів.

Але тема фінансів як видно з записів доволі тривожна для Бродського – у той час як Тимошенко та Турчинов постійно хочуть домогтися від нього звіту куди вони були витрачені, Бродський ухиляється від відповіді, та намагається довести, що йому нічого віддавати.

Головним запитанням залишається звідки плівки, і хто їх записував. Судячи з характеру Михайла Бродського та тривалого досвіду його політичної боротьби він хлопець не промах. І може так статися що записи він робив сам використовуючи спеціальну диктофонну функцію дорогого мобільного апарату. Михайло Бродський автоматично писав усі свої розмови – це зараз з розвитком цифрових технологій стало надзвичайно популярним серед вітчизняних політиків, але вибрав ненадійне місце зберігання, і таким чином записи з офісу кафе «Калина» потрапили до Інтернет-простору. Нам усім було надзвичайно цікаво – то ж пане Бродський розмовляйте ще!

Хоча нічого нового ми з цих оприлюднених матеріалів не взнали. Адже давно відомо, що Томенко з рядом депутатів таки створюють свій партійний проект. Що й підтвердили ці телефонні розмови.